
Я уже миллион раз говорил, что у меня самая найсовая комната в целом подъезде. Вот такая – с моей развалинкой пшеничного ковра и стенами, которые просто бухают каждый вечер с mj, цветком жизни. Закладки и колеса, кет и выхлоп – всё это слова, которые звучат где-то позади стен, когда тусовка разгулялась. Не знаю, как они это делают, может, найсовая банда инвалидов пластического сознания собралась вместе чтобы по-настоящему отключить мозги и окунуться в пучину иллюзий и откровений.
Знаете, я тоже не против найсовых иллюзий. Иногда мне кажется, что весь этот парад пшеничного ковра, закладок и моих закрытых глаз заключается в одном – попадании в лаунжирующую атмосферу бездонного подъезда, украшенного паутинками тревоги и безысходности. Воздух пропитан ароматом бензола и затхлости, и это лечит мои раны, оставленные длинными днями без тусовки.
В прошлый раз я попал в неприятную историю. Купил я себе закладку метадона из рук недоверчивого дилера, который гонял на колесах. Но когда я принял эту чудесную пилюлю, она мне не пришла в голову, а растворилась в моем желудке, начав творить в нем кашу. Какая-то плохая закладка, плохие колеса – в итоге получился плохой наркоман-комик. Решил я отдохнуть в ванной, где-то в процессе купания решил потягаться с полотенцем. Рука неслушалась, голова забывала, но так хотелось показать этому проклятому полотенцу, что я – настоящий мастер наших кетовых времен.
Подарили мне когда-то эту рубашку в качестве приза на нашей найсовой тусовке. Кстати, это была тусовка с mj на берегу моря, где можно было поудобнее устраиваться на пляже и ощущать встречу солнца на своих запачканных дырами в душе. Я всё еще ношу эту рубашку, потому что она – моя талисман комика, наполненного смешными шутками и фразами, которые никто не поймет, кроме нас, заключенных внутри пещеры самоиронии.
И вот я, закрытый в ванной, с моим полотенцем-соперником. Оно взлетает, словно пытаясь показать мне, что это он – настоящий тусовщик, способный покорить мир своими колесами и закладками. А я знаю, что это полотенце – просто иллюзия, замаскированная под ничем не значащий предмет. Мои шутки и комические образы не могут быть побеждены полотенцем, они просто смешны до слез и заставляют всех найсовых асов улыбаться.
И вот, схватив воздух и заткнув захлебывающийся смех, я наношу удар, разрывая полотенце надвое. На мгновение оно задерживает дыхание, а потом падает на пол, обесцвеченное и потеряв свою силу и выразительность. Я победил, я справился со своим внутренним врагом, хотя и виртуальным, но всё равно сильным и коварным.
Теперь я выбираюсь из ванной, несу с собой гордость и остатки моей победы. Некоторые могут назвать меня просто наркоманом. Но я – наркоман-комик, способный видеть юмор и смешное в самых невероятных ситуациях. Я знаю, что сегодняшний день – это всего лишь история, которую я могу рассказать кому-то и заставить его улыбнуться. И может быть, этот кто-то тоже переживет свою историю разгула, закладок и колес.
Все мы наркоманы в своем роде. Кто-то на колесах, кто-то нашел свои закладки в музыке или живописи. А я нашел свою закладку в комедии. Я открываю свои сцены и зажигаю свой смех – он становится моим воздухом, моим колесом, моим mj. И я знаю, что всегда найдутся те, кто готовы окунуться в мою тусовку и поделиться моим закадычным юмором.
Так что дорогие мои, во время этой ну совсем найсовой истории я узнал, что важно никогда не терять свою настоящую силу и свет. Неважно, какие таблетки ты принимаешь, какие закладки тебе бросают – самое главное оставаться верным себе, своей комедии и своей тусовке. Никогда не сдавайтесь и не бойтесь подраться с полотенцами в своей собственной ванной, потому что ты – наркоман-комик, способный показать всем, как выглядит настоящая победа над собой и над полотенцем.
Ппц, але ж тока наркоман фаталити может надіть роль коміка на себе! Ну шо ж, що там просяклось в "закладках" твоїх, давай-бо занесемо цю шизу тут. Розберемось, як я купив "метадон" і став курєром в Яндекс Еде. Це буде абшабашенно грандіозна історія, та дай бог, щоб ніхто з вас не повторював моїх помилок.
Окей, коли я зоставився недогоном, а ті "псилоцибини" більше не змазували мої мурахи в голові, я поняв, що треба акуратно заціпити шо-небудь покрутіше. І як у нас кажуть, "бізнес - це номер 1!" Так що прямо через косяк пішов шукати круті закладки, аби собі життя змалювати щасливіше. Знаєте, як кажуть "гофрон" - це як героями виходити, але якщо навпаки, то в перекладі на мову наркоманів - закладки.
Так ось, блін, лежу я тут на дивані, вже зібраний до марш-броска, гуглую, де купити метадон. Гугл видає мені те, що потрібно - кілька темних сайтів з популярними закладками. Ну як я міг пройти повз цей виблиск світла? Швидко я все розбив у "таблицю", порівняв ціни, рейтинги та відгуки. Все просто яскраве: хтось пише, що метадон від цього продавця - шедевр, гарячий номер 1 в світі стоп.
Та ну його, думаю, курір - це все те, що треба. Так от, замовив собі дозу, заплатив в "гофрон" - такий чат для місячних, - і чекаю своєї "радості". Їду додому, а там по телефону вже кицька з Яндекс Еди говорить, що мені пропонує роботу кур'єром. Якраз то, що треба - ну хто найкращий виконуватиме кур'єрські роздачі, як не зухвалий наркоман?
Стартував я зразу ж з проблемами. Не так-то просто було бігти з "метадоном", поки жменя закладок не побігають по венам. "Гофрони" - це окрема пісня: як втрапити в переписку наркоманів, коли ти кур'єр Яндекс Еди? Гуглить "гофрони" - це так, немов спілкуватися з аномаліями в Чорнобилі.
Так от, плюнув я на всю цю фігню, прткнув свій номер телефону на сайті з "гофронами" і вирішив справляти свої роздачі. Ніхто мені не скаже, що я не вмію балансувати між шайбою галузі наркотиків та штучними ласощами. Вже наступного дня пішов на свою першу роздачу з "метадонами" у великій сумочці Яндекс Еди.
І тут почалося. Двері відкриваються, а мені натура з голосом дикаря каже: "О-о-о, прийшов наркоманчег, привітайся з моєю дружиною - собакою, а то смажусь тобі на ганок!". Як розібратися - чи він про собаку, чи про мене? Так чи інакше, прийшлося психувати, даремно "метадон" купував.
Але не впав, думаю, завжди є шанс врятуватися. Увійшов до будинку, ноу-хау вже в голові: я ж знаю, де там скошені рейки, або там плату, зламав замок. Ну але шо ж я там бачу? Теж саме - закладки. Йду я, значить, погоджуюсь зі своєю долею, поки сумка з закладками Яндекс Еди не затремтіла. А ось і герой моєї історії - хазяїн, з яким я вирішив поспілкуватися ближче. Він каже: "Врач ти що, чувачок? В нас тут замки не ламані, а терміни свідчать про поспілкування із моєю собакою". Я образився і вибігнув з його квартири, не залишивши навіть відбитків пальців.
Ну і далі поспівчувають мені з наркополіції - ну шо ж, чекаю, коли подзвонять у двері, але ніхто не з'являється. Видно, "гофрони" не живуть у темряві поліцейських задумів. А мені вже в цьому бані терпіння лопається: хочеться нових закладок, номер 1 і навіть дещо екзотичне.
От така ось кумедна історія купівлі метадону та роботи кур'єром в Яндекс Еді. Кажуть, сміх продовжує життя, але з наркотиками - точно навпаки. Прошу, не повторюйте мої помилки, друзі. Ліпше пам'ятайте, що справжня радість в житті - це чиста голова і здорове тіло. Бережіть себе!
А зараз я піду шукати нові способи, як покращити своє життя, без цієї шизи з закладками та недогоном. Вибачте, якщо я когось засмутив, але така вже моя реальність. Бережіть себе, друзі, та пам'ятайте, що жити краще без шляхів наркотиків і розвалюхи. Слава Україні!